Sonda
Czy uruchomić w sofija-net.pl e-płatności?
Producenci
Zaloguj się
Nie pamiętasz hasła? Zarejestruj się

book (ukr): Peremyska Shashkewychivka / Peremyska Szaszkewycziwka / Перемиська Шашкевичівка

Dostępność: średnia ilość
ilość szt.

towar niedostępny

dodaj do przechowalni
Ocena: 5
Producent: -
Kod produktu: 891

Opis

«Перемиська Шашкевичівка» -  це монографія про перемиську школу ім. о. Маркіяна Шашкевича. Книжка складається з двох частин. Перша, авторства проф. Степана Заброварного, передвоєнного учня перемиської школи, натомість друга написана Іриною Спольською-Онишко, теперішньою вчителькою «Шашкевичівки». С. Заброварний зображує історію давньої Вселюдної семикласної школи ім. М. Шашкевича, яка існувала в 1910-1945 рр., на фоні розвитку українського шкільництва в Перемишлі. І. Спольська-Онишко описує 20-літню діяльність відродженої «Шашкевичівки», яка зараз діє під назвою Комплекс загальноосвітніх шкіл № 2 ім. М. Шашкевича. 

У монографії поміщено фотографії з довоєнного і сучасного періодів. У першій частині особливу увагу звертають статичні дані про чисельність і особовий склад вчительського колективу та учнів не лише «Шашкевичівки», але й інших перемиських шкіл, зведені в кількадесяти таблицях. Зате друга частина охоплює розвиток українського шкільництва в Перемишлі до оновлення «Шашкевичівки» (1945-1991 рр.), а більш детально описує різні сфери діяльності сучасної школи, зокрема дидактичну, виховну та позаурочну, а відтак участь учнів у європейських і загальнопольських проектах. Описову частину авторка доповнює  біограмами вибраних вчителів та списком випускників.

 

Рецензія

Монографія про столітню перемиську «шашкевичівку»  
 
  Михайло Лесів   

Степан Заброварний, Ірина Спольська-Онишко, Перемиська «ШАШКЕВИЧІВКА», Видання друге доповнене, Перемишль, 2012, 292 с.

Соту річницю існування школи ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі, яка тепер є єдиним на рідних землях освітнім закладом з українською мовою навчання в післявоєнній польській державі, ушановано не лише ювілейними врочистостями, але й виданням книжки «Перемиська „шашкевичівка”», авторства проф. Степана Заброварного (колишній учень цієї школи з-перед 1947 р.) та Ірини Спольської-Онишко (теперішня її вчителька).
Додатковими ювілеями, які школа відзначала у жовтні 2011 р., була 20-та річниця відновлення діяльності «шашкевичівки» після довгої перервиунаслідок встановлення нових «ялтинських» кордонів, коли Перемишль опинився в межах ПНР, та двохсота річниця народження патрона школи, західноукраїнського поета отця Маркіяна Шашкевича.
Доля «шашкевичівки», яка «зі всіх україномовних шкіл у Польщі є найбільш розбудованим шкільним закладом» (с. 174), нерозривно пов’язана з черговими етапами історії українських культурних змагань у Галичині, з-посеред них і в Перемишлі від 1911 р.: за панування австрійської монархії, під час Першої світової війни, короткотривалого періоду Західноукраїнської Народної Республіки, 20-ліття ІІ Речі Посполитої, Другої світової війни і двох окупацій – совєтської та німецької, завершеними депортаціями українського населення Перемищини на схід, північ і захід, що детально описує С. Заброварний у першій частині дослідження (с. 5–144).
Знаходимо дані про початки й розвиток закладу на тлі нелегкої наполегливої боротьби галичан за рідну школу також на Перемищині, тобто в Перемиському повіті, де 1880 р. греко-католики, які вважали себе русинами-українцями, становили понад 60 відсотків населення (при 27% римо-католиків та майже 12,6% юдеїв). Це також історія заснованого 1881 р. Руського педагогічного товариства, яке посприяло в постанові Сейму про паралельні українські класи в перемиській гімназії, а згодом було головною організаційною силою в заснуванні 1910 р. українськомовної «шашкевичівки».
Школа ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі почала свою діяльність 1 вересня 1910 р., публічно-правовий статус надала школі тодішня Крайова шкільна рада у Львові розпорядженням від 12 вересня 1910 р., а наступного року її осідком став будинок на вул. Смольки, 10.
Перша світова війна перешкодила нормальному навчанню. З приводу воєнних подій 1914/15 навчальний рік у перемиських школах був утрачений – і тому, згідно з розпорядженням Крайової шкільної ради, в новому 1915/16 навч. році учні реалізували програму за два класи протягом одного року. І вже потім до 1918 р. у шкільній системі нічого не змінювалося, хоч війна ще тривала.
Наступний період історії перемиської «шашкевичівки» – це ІІ Річ Посполита, у якій політика уряду була по-своєму дискримінаційна стосовно українців, спрямована на асиміляцію русинів, що відчувалося також у ставленні до українськомовного шкільництва. Була навіть загроза ліквідації школи чи заміни її на т.зв. «утраквістичну», а по суті – на польську школу. Мета цих дій була виразна – виховати «руську» молодь у польському дусі, як виразив свою думку цитований на 29 сторінці М. Кендзьора: «Єдиним шляхом успішного розв’язання конфлікту між поляками й русинами на Кресах і виховання русинів на польських громадян є основана на законах асиміляція руської стихії до польськості». Ця передвоєнна думка польського «патріота» продовжувалася також після війни.
Утримання українських шкіл у цей час великою мірою було заслугою Українського педагогічного товариства «Рідна школа». Для прикладу, 1938 р. в Перемишлі навчалося 598 українських дітей, зокрема в «шашкевичівці» – 420, а в Школі св. Миколая –158 учнів.
Від 1925/26 навч. року почала діяти Чоловіча фахово-доповняльна школа, у якій учні вчилися таких конкретних професій, як столярство, кравецтво, шевство тощо. Видатки на цю школу, яка містилася в будинку «шашкевичівки», повністю фінансував кружок «Рідної школи» з Перемишля. […]
Повний зміст статті: 13 червня 2012

Книжку можна придбати в інтернет-крамниці http: //sofia-net.pl

«Наше слово» №21, 20 травня 2012 року

Produkty powiązane

Opinie o produkcie (0)

do góry
Sklep jest w trybie podglądu
Pokaż pełną wersję strony
Sklep internetowy Shoper.pl