Анотація:
Автор подає базову інформацію про природу посту як такого, а крім того, докладніше зосереджується на християнському розумінні посту та його практикуванні задля духовного зросту. Однак цим книжка не обмежується. Автор йде далі, він порушує питання духовного оформлення трапези – як зробити її християнською, як, знову ж таки, використати її для духовного зросту.
Зміст книги:
Передмова
1. Чесноти та аскеза в духовному житті
2. Духовно-антропологічний аналіз трапези і посту в традиції Східної Церкви на прикладі вчення Св. Йоана Ліствичника
3. Богословські підвалини та аспекти посту
4. Антропологічно-біологічні та богословські аспекти трапези
Висновки
Уривок тексту:
Після гріхопадіння та після кожного сподіяного гріха людина все більше й більше втрачає Божу подобу, втрачає саму себе. Трагічним є не лише те, що вона губить красу Божої подоби, а й те, що людина свою духовну потворність та рабство гріха починає розглядати як нормальний стан. Лише в живому діялозі з Богом вона знову правдиво пізнає себе такою, якою може і повинна бути. Бо, як Божий образ, людина пізнає власну високу гідність лише тоді, коли має перед собою за співрозмовника свій первообраз, свій “оригінал”. Той час, в якому ми у світлі благодати пізнаємо наше справжнє становище, можемо розглядати як момент протверезіння та пробудження, бо відтоді стає очевидною необхідність переміни. Людина, створена вільною, пізнає свою поневоленість лише у зустрічі з істинно Вільним, з Богом, або ж у порівнянні зі свободою дітей Божих – святих, яких можна розглядати як ікони Бога у світі.