Menu
- WYSZYWANE / ВИШИВКА(96)
- KSIĄŻKI / КНИЖКИ(563)
- dla DZIECI I MŁODZIEZY/ для ДІТЕЙ І МОЛОДІ(119)
- UKRAIŃSKIE TRADYCJE / УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ(41)
- BELETRYSTYKA / ХУДОЖНІ(45)
- HISTORIA / ІСТОРІЯ(68)
- RELIGIA / РЕЛІГІЯ(311)
- SŁOWNIKI / СЛОВНИКИ(2)
- TYLKO U NAS / ЛИШЕ У НАС(22)
- Śpiewniki, Nuty / Співаники, ноти(10)
- Poradniki / Посібники(29)
- Książki kucharskie(4)
- Albumy(12)
- Przewodniki / Путівники(1)
- KALENDARZE / КАЛЕНДАРІ(14)
- IKONY / ІКОНИ(77)
- KARTKI / ЛИСТІВКИ(25)
- PAMIĄTKI / СУВЕНІРИ(173)
- CZOTKI / ЧОТКИ(63)
- BIŻUTERIA / ЮВЕЛІРНІ вир.(5)
- CERAMIKA / КЕРАМІКА(7)
- CD/DVD-Muzyka i inne(25)
- ŚWIĘTA, SAKRAMENTY, okazje / СВЯТА, Св. ТАЇНСТВА, нагоди(93)
- Czasopisma / часописи(8)
- Filatelistyka i numizmatyka / філателія і нумізматика(8)
- dla dzieci i młodzieży / для дітей і молоді(33)
- dla świątyni i kapłana / для храму і священика(41)
- RÓŻNE / РІЗНЕ(9)
- Nowości
- Promocje
Sonda
Wyszukiwarka
Produkt dnia
Producenci
Zaloguj się
book (ukr): Peremyska Shashkewychivka / Peremyska Szaszkewycziwka / Перемиська Шашкевичівка
towar niedostępny
dodaj do przechowalni
5
Opis
«Перемиська Шашкевичівка» - це монографія про перемиську школу ім. о. Маркіяна Шашкевича. Книжка складається з двох частин. Перша, авторства проф. Степана Заброварного, передвоєнного учня перемиської школи, натомість друга написана Іриною Спольською-Онишко, теперішньою вчителькою «Шашкевичівки». С. Заброварний зображує історію давньої Вселюдної семикласної школи ім. М. Шашкевича, яка існувала в 1910-1945 рр., на фоні розвитку українського шкільництва в Перемишлі. І. Спольська-Онишко описує 20-літню діяльність відродженої «Шашкевичівки», яка зараз діє під назвою Комплекс загальноосвітніх шкіл № 2 ім. М. Шашкевича.
У монографії поміщено фотографії з довоєнного і сучасного періодів. У першій частині особливу увагу звертають статичні дані про чисельність і особовий склад вчительського колективу та учнів не лише «Шашкевичівки», але й інших перемиських шкіл, зведені в кількадесяти таблицях. Зате друга частина охоплює розвиток українського шкільництва в Перемишлі до оновлення «Шашкевичівки» (1945-1991 рр.), а більш детально описує різні сфери діяльності сучасної школи, зокрема дидактичну, виховну та позаурочну, а відтак участь учнів у європейських і загальнопольських проектах. Описову частину авторка доповнює біограмами вибраних вчителів та списком випускників.
Рецензія
| Монографія про столітню перемиську «шашкевичівку» |
| Михайло Лесів | |
|
Степан Заброварний, Ірина Спольська-Онишко, Перемиська «ШАШКЕВИЧІВКА», Видання друге доповнене, Перемишль, 2012, 292 с. Соту річницю існування школи ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі, яка тепер є єдиним на рідних землях освітнім закладом з українською мовою навчання в післявоєнній польській державі, ушановано не лише ювілейними врочистостями, але й виданням книжки «Перемиська „шашкевичівка”», авторства проф. Степана Заброварного (колишній учень цієї школи з-перед 1947 р.) та Ірини Спольської-Онишко (теперішня її вчителька).
Додатковими ювілеями, які школа відзначала у жовтні 2011 р., була 20-та річниця відновлення діяльності «шашкевичівки» після довгої перервиунаслідок встановлення нових «ялтинських» кордонів, коли Перемишль опинився в межах ПНР, та двохсота річниця народження патрона школи, західноукраїнського поета отця Маркіяна Шашкевича.
Доля «шашкевичівки», яка «зі всіх україномовних шкіл у Польщі є найбільш розбудованим шкільним закладом» (с. 174), нерозривно пов’язана з черговими етапами історії українських культурних змагань у Галичині, з-посеред них і в Перемишлі від 1911 р.: за панування австрійської монархії, під час Першої світової війни, короткотривалого періоду Західноукраїнської Народної Республіки, 20-ліття ІІ Речі Посполитої, Другої світової війни і двох окупацій – совєтської та німецької, завершеними депортаціями українського населення Перемищини на схід, північ і захід, що детально описує С. Заброварний у першій частині дослідження (с. 5–144). Знаходимо дані про початки й розвиток закладу на тлі нелегкої наполегливої боротьби галичан за рідну школу також на Перемищині, тобто в Перемиському повіті, де 1880 р. греко-католики, які вважали себе русинами-українцями, становили понад 60 відсотків населення (при 27% римо-католиків та майже 12,6% юдеїв). Це також історія заснованого 1881 р. Руського педагогічного товариства, яке посприяло в постанові Сейму про паралельні українські класи в перемиській гімназії, а згодом було головною організаційною силою в заснуванні 1910 р. українськомовної «шашкевичівки». Школа ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі почала свою діяльність 1 вересня 1910 р., публічно-правовий статус надала школі тодішня Крайова шкільна рада у Львові розпорядженням від 12 вересня 1910 р., а наступного року її осідком став будинок на вул. Смольки, 10. Перша світова війна перешкодила нормальному навчанню. З приводу воєнних подій 1914/15 навчальний рік у перемиських школах був утрачений – і тому, згідно з розпорядженням Крайової шкільної ради, в новому 1915/16 навч. році учні реалізували програму за два класи протягом одного року. І вже потім до 1918 р. у шкільній системі нічого не змінювалося, хоч війна ще тривала. Наступний період історії перемиської «шашкевичівки» – це ІІ Річ Посполита, у якій політика уряду була по-своєму дискримінаційна стосовно українців, спрямована на асиміляцію русинів, що відчувалося також у ставленні до українськомовного шкільництва. Була навіть загроза ліквідації школи чи заміни її на т.зв. «утраквістичну», а по суті – на польську школу. Мета цих дій була виразна – виховати «руську» молодь у польському дусі, як виразив свою думку цитований на 29 сторінці М. Кендзьора: «Єдиним шляхом успішного розв’язання конфлікту між поляками й русинами на Кресах і виховання русинів на польських громадян є основана на законах асиміляція руської стихії до польськості». Ця передвоєнна думка польського «патріота» продовжувалася також після війни. Утримання українських шкіл у цей час великою мірою було заслугою Українського педагогічного товариства «Рідна школа». Для прикладу, 1938 р. в Перемишлі навчалося 598 українських дітей, зокрема в «шашкевичівці» – 420, а в Школі св. Миколая –158 учнів. Від 1925/26 навч. року почала діяти Чоловіча фахово-доповняльна школа, у якій учні вчилися таких конкретних професій, як столярство, кравецтво, шевство тощо. Видатки на цю школу, яка містилася в будинку «шашкевичівки», повністю фінансував кружок «Рідної школи» з Перемишля. […] Повний зміст статті: 13 червня 2012 Книжку можна придбати в інтернет-крамниці http: //sofia-net.pl «Наше слово» №21, 20 травня 2012 року
|
|
Produkty powiązane
book (pol): Egzekutor
mapa: Zabytkowe cerkwie
Kościół Naród Państwo
Nietoperz w Świątyni
Szpieg Watykanu
Kruty
